Комунальний заклад «Черкаський обласний госпіталь ветаранів війни Черкаської обласної ради»

У лютому 1990 року обласне лікувально-санаторне управління (м.Черкаси, вул.Ільїна, 242) розпорядженням Черкаського обласного виконавчого комітету від 02.02.1990 року за №22-р реорганізовано у Черкаський  обласний госпіталь для інвалідів Великої Вітчизняної війни на 100 ліжок.

         У червні 1999 року госпіталь отримав шестиповерхову будівлю в мікрорайоні Дахнівка, на березі Кременчуцького водосховища, і розширився до 250 стаціонарних ліжок. Це дало змогу щорічно надавати планову стаціонарну допомогу близько 5 500 тисячам ветеранів війни.

Головні лікарі госпіталю:

з 20.02.1990 року по 28.01.1997 року – Яремчук Іван Сергійович,

з 28.01.1997 року по березень 2013 року – Заслужений лікар України,  Рудковський Анатолій Іванович,

з квітня 2013 року головним лікарем госпіталю призначено лікаря вищої категорії з «Організації та Управління охороною здоров’я»  Задорожного Сергія Вікторовича.

У 2000 році заклад акредитований на вищу акредитаційну категорію, а у 2003, 2006, 2009 та 2012 роках підтвердив її. Клініко-діагностична лабораторія атестована відповідно нормативам.

За значний внесок у розвиток охорони здоров’я, вагомі трудові досягнення та перемогу в конкурсі «Кращий заклад охорони здоров’я», в червні 2008 року госпіталь нагороджений Почесною грамотою Кабінету Міністрів України. 

У складі госпіталю: 5 стаціонарних відділень на 50 ліжок кожне: три – загально-терапевтичні (які містять 20 ліжок гастроентерологічних та 10 ліжок ендокринологічних), неврологічне та кардіологічне.

Функціонують: клініко-діагностична лабораторія, фізіотерапевтичне відділення, кабінет ендоскопічних досліджень діагностичне відділення,відділення лікувальної фізкультури .

У зв’язку з проведенням в Україні Антитерористичної операції та  нагальними вимогами часу, у госпіталі, в складі терапевтичного відділення №3, з жовтня 2014 року функціонує Центр реабілітації учасників Антитерористичної операції, де проводяться реабілітаційні та лікувальні заходи за видами уражень:

1. психологічна перенапруженість;

2. захворювання центральної нервової та перефирочної нервової системи;

3. опорно-рухового апарату;

4. внутрішніх органів;

5. змішані захворювання. 

Одним з основних завдань центру – психологічна допомога, зняття стресового стану. Для цього організовано бригаду спеціалістів у складі: психолога, психотерапевта, психіатра. Залучено до співпраці наукових співробітників «Інституту психології ім. Г.С. Костюка НАПН України». Для лікувально-реабілітаційної роботи створені комфортні умови.

Прийом проводять лікарі з 11 спеціальностей.

Колектив госпіталю це високопрофесійний медичний колектив:

-   15 лікарів мають вищу кваліфікаційну категорію;

-   13 лікарів – І категорію;

-   2 лікарі – ІІ категорію;

2 лікаря носять почесне звання „Заслужений лікар України”:

-   Гавриленко А.І. – завідувач кардіологічним відділенням;

-   Маклашина Т.О. – гастроентеролог;

Серед молодших спеціалістів з медичною освітою на вищу категорію атестовано – 56%.

Основа роботи колективу – особлива увага, добре слово, уважне ставлення до кожного ветерана війни підкріплене знаннями та практикою догляду за хворими похилого віку:

       КЗ «Черкаський обласний госпіталь для ветеранів війни  Черкаської обласної ради» користується повагою та авторитетом серед медичних колективів та жителів області. 

 

                                       

                                       Особливості психологічної допомоги учасникам бойових дій

                                    на сході України (досвід роботи терапевтичного відділення №3 –

                                                    Центру реабілітації учасників АТО)

         Проблема впливу бойових дій на психіку військових є предметом глибоких і інтенсивних досліджень, як у психології, так і у медицині. Втім, якщо для України дана тема є відносно новою то, зокрема у США, вона відображена у чисельних науково-практичних дослідженнях, а військова психологія і військова психіатрія посідають чільне місце серед психологічних і медичних галузей відповідно.

         Попри різноманіття проблематики лікувально-психологічної реабілітації учасників бойових дій, така допомога у США, Великобританії, Португалії та інших країнах здійснюється на базі як військових госпіталів так і цивільних лікарень.

           Багаторічний зарубіжний досвід реабілітації учасників бойових дій і досвід нашого госпіталю, в якому, станом на 15.06.2016 року проведена лікувально-психологічна реабілітація біля 1000 учасників АТО, дає підстави стверджувати, що саме медичні установи є основною ланкою у психологічній реабілітації військових, оскільки мають ресурси для забезпечення комплексного,  мультидисциплінарного підходу до реабілітаційного процесу, тут враховуються не лише психологічні фактори, травми чи захворювання бійця, а і їх зв’язок із соматичними проблемами  пацієнта.

         Наведемо приклад, більшість пацієнтів госпіталю мають в анамнезі черепно-мозкові травми різного ступеню важкості, їх симптоми часто подібні до симптомів посттравматичного стресового розладу, провести чітку межу між ними неможливо, а тому медикопсихологічна допомога повинна надаватися комплексно, у нерозривній співпраці лікарів-неврологів, терапевта, психотерапевта та психолога.

         Натепер госпіталь активно співпрацює із фахівцями інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України, здійснюється переклад українською мовою ряду методик діагностики симптомів посттравматичних стресових розладів, готується до друку психодіагностичний порадник для психологів, які працюють з учасниками АТО.

         Таким чином діяльність реабілітаційного відділення госпіталю здійснюється у тісному зв’язку науки та практики, адаптуються та впроваджуються у роботу новітні методики медико-психологічної допомоги учасникам бойових дій.

         Як приклад надаємо розроблений нами для впорядкування психодіагностичних методик наступний алгоритм співпраці психологічної служби (див. малюнок нижче):    

1 етап – первинна діагностична бесіда з психологом і психотерапевтом; 2 етап – після обговорення результатів первинної діагностичної бесіди спільна подальша психодіагностична робота психолога і психотерапевта; 3 етап – індивідуальна психокорекцій на робота психолога, психотерапевта та, за потреби, психіатра.

 

Актуальною лишається й необхідність введення у штат ЛПЗ саме медичного психолога, адже, як показав наш досвід роботи, звичайному психологу, без фахової медичної підготовки, складно зорієнтуватися у медикопсихологічних проблемах пацієнтів, а вчасне не розпізнання окремих симптомів (приписування їм суто психологічних причин) може суттєво зашкодити здоров’ю пацієнтів.

 

Керівник Закладу

Задорожний Сергій Вікторович