Експерти ВООЗ провели дослідження стосовно служби екстреної медичної допомоги

 Середній час реагування "швидкої допомоги" на виклик з моменту отримання повідомлення бригадою і до першого контакту з пацієнтом становить 8,5 хвилин, в межах 10 хвилин здійснюється 56% від усіх викликів, у межах 20 хвилин - 94% всіх викликів .

Такі результати отримано внаслідок дослідження служби екстреної медичної допомоги, проведеного експертами ВООЗ у 26 довільно вибраних українських населених пунктах з населенням понад 10 тис. осіб на 30 підстанціях швидкої допомоги. Експерти разом із бригадами провели 72-годинне чергування і виїжджали переважно на виклики, які стосувалися травм, втрати свідомості, скарг на серцево- судинні або легеневі проблеми.

Згідно з даними дослідження, у 23,9% викликах медичну допомогу постраждалим надають на місці без госпіталізації, у 18,6% випадків потерпілі відмовилися від госпіталізації, у 2% – померли. За підсумками дослідження експерти дійшли висновку, що бригади екстреної допомоги оперативно реагують на виклики, однак протоколи лікування потребують перегляду. Середній час перебування бригади «швидкої допомоги» на місці події - 17 хвилин, середній час транспортування до лікарні - 10 хвилин. При цьому 53,7% невідкладних викликів закінчуються транспортуванням до лікарні і госпіталізацією пацієнтів.

Препарати, які використовуються при наданні екстреної медичної допомоги, не завжди мають доведену ефективність та доцільність використання у конкретних випадках. Так, найбільш поширений препарат при скаргах на біль у грудях - магнезія, яка застосовується для 32,6% пацієнтів, старших за 40 років і для 29,4% пацієнтів усіх вікових груп. Для 43,2% пацієнтів бригади "швидкої допомоги" використовують гомеопатичні препарати і вітаміни, для 22% пацієнтів - анальгетики, для 163,7% - антиаритмічні засоби, для 10,6% - діуретики, для 7,6% - протигіпертонічні препарати, для 6,8% - антикоагулянти, для 0,8% - бронходилятори.

Експерти ВООЗ рекомендували розробити вимоги і передбачити кошти для створення відділень екстреної медичної допомоги в лікарнях. Зокрема, у кожній лікарні інтенсивного лікування має бути відділення екстреної медичної допомоги. Вимоги до оснащення і персоналу таких відділень розробляє МОЗ. Завданням місцевих органів самоврядування буде виділення або побудова приміщень для лікарень інтенсивного лікування, а також закупівля необхідного обладнання.

Також експерти закликали оновити кваліфікаційні вимоги до працівників системи екстреної медичної допомоги, переглянути протоколи надання екстреної медичної допомоги, зокрема, переглянути як перелік препаратів, що застосовуються в конкретних ситуаціях, так і послідовність дій працівників, щоб вони застосовували всі сучасні методики порятунку життя.

 

За інформацією МОЗ України